Від посадових обов’язків — до відповідальності. Важливе для бухгалтера
Професія бухгалтера не лише вимагає високої кваліфікації, а й є досить ризиковою з погляду відповідальності. Зауважте, немає якоїсь специфічної бухгалтерської відповідальності, але бухгалтера може бути притягнено до відповідальності і як фізичну особу, і як працівника, і як матеріально відповідальну особу. Утім, найчастіше бухгалтерові (й передусім головному) загрожує притягнення до відповідальності як посадовій особі ЗОЗ. Зрозуміло, що бухгалтера стосуються не всі правопорушення, відповідальність за які законодавство покладає на посадових осіб. Відповідальність він може нести лише за ті правопорушення, які пов’язані з виконанням його посадових обов’язків.
Обов’язки бухгалтера щодо бухгалтерського обліку
Відповідно до част. 2 ст. 8 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон про бухоблік) питання організації бухгалтерського обліку в ЗОЗ, як і на будь-якому іншому підприємстві, належать до компетенції:
- власника (власників) підприємства;
- уповноваженого органу (посадової особи).
Ці самі особи відповідно до част. 3 ст. 8 Закону про бухоблік є відповідальними за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку.
Тобто «за замовчуванням» відповідальними за ведення бухобліку є власник (власники). Уповноважений орган або конкретна посадова особа нестиме таку відповідальність лише відповідно до законодавства та установчих документів у разі делегування йому (їй) відповідних повноважень.
Щодо головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку, то відповідно до част. сьомої ст. 8 Закону про бухоблік вони зобов’язані:
- забезпечувати дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
- організовувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
- брати участь в оформленні матеріалів, пов’язаних із нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
- забезпечувати перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства;
- подавати в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України від 06.12.2019 р. № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — Закон № 361), інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, окрім випадків. передбачених у зазначеному Законі.
Важливо!
Відповідно до част. 8 ст. 8 Закону про бухоблік «головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо він діяв у межах виконання» Закону № 361.
Зважаючи на наведений перелік обов’язків бухгалтера, нескладно зрозуміти, що невиконання будь-якого з них і може бути визнано правопорушенням, за яке доведеться нести відповідальність.
Обов’язки бухгалтера щодо звітності
Відповідно до част. 7 ст. 8 Закону про бухоблік головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку, зобов’язана забезпечити складання і подання у встановлені строки фінансової звітності. Варто уточнити, що у бухгалтера немає обов’язку особисто подавати фінансову звітність, адже слід розмежовувати обов’язок забезпечити складання і подання від обов’язку подати фінансову звітність. Отже, відповідальність бухгалтера обмежено саме створенням умов для того, щоб інша особа могла виконати свій обов’язок — подати фінансову звітність. Натомість бухгалтер, ставлячи свій підпис, підтверджує достовірність наведеної інформації.
Адже підписати фінансову звітність означає узяти на себе відповідальність за факти та відомості, викладені в ній, а подати таку фінансову звітність — надати зазначені факти та відомості до відповідних органів та осіб.
Щодо податкової звітності відповідно до п. 47.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної в зазначених документах, несуть:
- податкові агенти;
- юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Тоді як відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.
Види та межі відповідальності бухгалтера
Як відомо, відповідальність може бути:
- дисциплінарною;
- цивільно-правовою;
- адміністративною;
- кримінальною.
Слід зазначити, що у деяких випадках за одне правопорушення бухгалтер може нести одночасно декілька або навіть усі види відповідальності. Це насправді є результатом специфіки професії. Занадто вже багато ризиків бере на себе бухгалтер, занадто високою є ціна помилки. У цьому сенсі головбуха можна порівняти з лікарем, який лікує людину і коли припускається помилки, то наслідки настають вкрай важкі не лише для пацієнта, а й для лікаря. Навіть якщо лікар не помилився, йому доводиться доводити свою невинуватість. Так само і бухгалтер: часто-густо він може виправдовуватися не лише за свої помилки, а й за чужі, скажімо, помилки попередника, чи навіть за те, що помилкою не є, але контролюючий орган на тому наполягає.
І в цьому разі належить знати, що склад будь-якого правопорушення включає об’єктивну сторону, тобто ту його ознаку, яка свідчить про те, що певна дія бухгалтера є неправомірною.
Перелік таких дій є досить великим. Розглянемо деякі з них.
Найчастіше бухгалтерів притягують до адміністративної відповідальності. Правопорушення, у яких може бути звинувачений бухгалтер, описані в різних статтях Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУАП). Найпопулярніші з них наведено в таблиці 1.
Як і в деяких інших нормативно-правових актах, у КУАП суми штрафів визначено не в абсолютних значеннях, а в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (далі — НМДГ). Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ «якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень…». Отже, для визначення розмірів адміністративних штрафів НМДГ дорівнює саме 17 грн.
Щодо кримінальної відповідальності, то, на щастя, до неї бухгалтерів притягають не надто часто, але якщо притягають, то за статтями Кримінального кодексу України (далі — ККУ), які наведено в таблиці 2 (з міркувань етики, у таблиці 2 не зазначені міри покарань).
Відповідальність у випадку зміни головного бухгалтера
Крім об’єктивної сторони, до складу правопорушення входить така його ознака, як суб’єкт. Іноді буває так, що правопорушення вчинено у періоді, коли за бухоблік відповідав один бухгалтер (суб’єкт), а виявлено воно в період роботи іншого бухгалтера, який вже не є суб’єктом того правопорушення.
Інакше кажучи, новому головному бухгалтерові у разі виявлення контролюючим органом порушень ведення обліку доведеться доводити, що не він те правопорушення вчинив, з одного боку, або ж то взагалі не є правопорушенням, з іншого. Мовою юристів, бухгалтерові доведеться доводити, що немає складу правопорушення через те, що немає усіх його ознак — суб’єкта або об’єктивної сторони.
На це новому головбухові варто зважити при прийнятті справ від попереднього бухгалтера. Зокрема, варто ознайомитися з наказом (положенням) про облікову політику, щоб зорієнтуватися в тому, якими є встановлені на підприємстві єдині методологічні засади бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.
В акті приймання-передачі справ варто зазначити, що усі первинні документи оформлені згідно з вимогами чинного законодавства, що усі вони відображені в документах аналітичного обліку, що усі матеріальні цінності проінвентаризовані, про що складено відповідні акти інвентаризацій і усі матеріали, пов’язані з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства, належно оформлені та відображені в обліку відповідно до наказу (положення) про облікову політику підприємства.
Якщо у підприємства є філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, то в акті приймання-передачі справ має бути зазначено, що попередній бухгалтер забезпечив перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства станом на день передачі справ новому бухгалтерові.
Крім того, в акті слід зазначити, що вся інформація у випадках, передбачених Законом № 361, подана центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Отже, уся відповідальність за усі дії попереднього бухгалтера буде залишена такому попередньому бухгалтерові. Новий бухгалтер візьме на себе відповідальність лише за ті первинні документи, які з’являться вже після прийняття ним цієї посади.
Крім того, приймаючи справи, новому бухгалтерові варто акцентувати увагу на поданій фінансовій звітності та податкових деклараціях. Адже залежно від різних факторів звітність подається в різні строки після завершення звітного періоду. Це означає, що зміна бухгалтера цілком може припасти на той проміжок часу, коли звітний період закінчився, а звітність ще не подана. В акті приймання справ слід зазначити, яку звітність (податкову та фінансову) вже подав попередній бухгалтер, а яку ще ні. Це потрібно для того, щоб новий бухгалтер не був відповідальним за звітність, подану або не подану попереднім, помилки та недоліки в ній.
Оптимальний варіант: закрити звітні періоди і подати звітність так, щоб за неї відповідав попередній бухгалтер, бо він більше ознайомлений з первинним та аналітичним обліком, на підставі яких така звітність і має бути сформована. Тобто є сенс новому бухгалтерові приймати справи від попереднього бухгалтера після того, як той забезпечив подання звітності за період, облік в якому контролював він.