Податок на додану вартість. Зміни — 2022

Серед змін, унесених до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) Законом України від 30.11.2021 р. № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі — Закон № 1914), традиційно є й такі, що стосуються ПДВ. Отже, тим закладам охорони здоров’я, які є платниками цього податку, варто ознайомитися зі зміненими нормами ПКУ, щоб за потреби правильно застосувати їх на практиці.

Скорочення періоду відображення податкового кредиту

Законом № 1914 внесено зміни до п. 198.6 ПКУ. Починаючи з 01.01.2022 р., період, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми «вхідного» ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, становить 365 календарних днів з дати складання податкової накладної або розрахунку коригування до неї (якщо він передбачає збільшення податкових зобов’язань). Раніше платник ПДВ мав право відобразити податковий кредит протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування. Звичайно, за умови її / його реєстрації в ЄРПН продавцем товарів або послуг.

Нове правило «365 днів» стосується лише тих податкових накладних / розрахунків коригування, які складені починаючи з 01.01.2022 р. Щодо податкових накладних / розрахунків коригування, складених до цієї дати, то для них діятиме спеціальне перехідне правило: якщо у платника податку на дату набрання чинності Законом № 1914 є податкові накладні / розрахунки коригування за придбаними товарами / послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми «вхідного» ПДВ за якими не були включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі таких податкових накладних / розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних / розрахунків коригування (п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Інакше кажучи, протягом 2022 року покупцям товарів / послуг потрібно використати своє право на податковий кредит за тими податковими накладними та розрахунками коригування, які були складені постачальниками цих товарів / послуг ще до 01.01.2022 р. Водночас, звісно, варто пам’ятати, що з дати складання таких податкових накладних / розрахунків коригування не повинно минути 1095 календарних днів! Дата реєстрації «старих» податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (до 01.01.2022 р. чи після) не має значення. Детальніше про порядок застосування нового правила «365 днів» і про перехідні моменти, пов’язані із відображенням податкового кредиту, ДПС розповіла в листі від 10.01.2022 р. № 227/7/99-00-21-03-02-07.

Звичайно ж, нагадаємо, що ані старого правила «1095 днів», ані нового правила «365 днів» не застосовують до митних декларацій, а також до замінників податкових накладних. Суми податку, зазначені у цих документах, до податкового кредиту включають одразу:

для імпортних товарів — у періоді розмитнення;
для товарів / послуг, отримання яких підтверджено касовим чеком, транспортним квитком, готельним рахунком або рахунком, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку (перелік замінників податкової накладної та їх обов'язкові реквізити визначені п. 201.11 ПКУ) — у періоді отримання.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН на підставі п. 201.16 ПКУ граничний термін відображення податкового кредиту переривається на період такого зупинення (п. 198.6 ПКУ доповнено новим абзацом). Тобто до строку 365 календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування додається та кількість днів, протягом яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН була заблокована. Зрозуміло, що враховуватися буде тільки період блокування, починаючи з 01.01.2022 р. Це стосується також і податкових накладних / розрахунків коригування, які було складено до 01.01.2022 р., але період розблокування припав на 2022 рік. Перебіг «перехідних» 365 календарних днів (з 01.01.2022 р. до 31.12.2022 р.) продовжується на ту кількість днів 2022 року, протягом яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН була заблокована (п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Касовий метод та правило «365 днів»

Для платників ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку (визначення касового методу наведено у пп. 14.1.266 ПКУ), правило «365 днів» не діє! Що цілком логічно, бо іноді розрахунки за отримані товари / послуги вони здійснюють зі значною затримкою (понад 365 днів). Таким платникам ПДВ суми «вхідного» податку із податкових накладних / розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, які не включені до податкового кредиту через те, що немає розрахунків із постачальниками товарів / послуг (надання їм інших видів компенсації вартості), дозволяється включити до податкового кредиту у тому місяці, в якому відбулася оплата постачальникам товарів / послуг (надання компенсації їх вартості), але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати. Про це зазначено як у п. 198.6 ПКУ, так і в п. 80 підроз. 2 розд. ХХ ПКУ. Звертаємо увагу покупців, які застосовують касовий метод обліку ПДВ, — відобразити податковий кредит у таких випадках можна незалежно від того, скільки часу минуло з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування постачальником, навіть якщо податкову накладну складено три роки тому!

Обмеження щодо термінів реєстрації розрахунків коригування

Пункт 192.1 ПКУ доповнено новим абзацом, яким передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Позаяк до 01.01.2022 р. такої норми в ПКУ не було, це означає, що до цієї дати реєстрація розрахунків коригування до «старих» податкових накладних (тобто з дати складання яких минуло 1095 календарних днів) мала б здійснюватися без жодних обмежень. Але ДПС і раніше забороняла реєструвати такі розрахунки коригування, посилаючись на норми ст. 102 ПКУ і ст. 257 ЦКУ (див., наприклад, роз’яснення від 02.08.2019 р. № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 09.08.2019 р. № 3720/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тоді як судді були на боці платників ПДВ (див., наприклад, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2019 р. у справі № 640/3840/19).

Після набрання чинності змін до п. 192.1 ПКУ граничні терміни для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування чітко визначені — не більше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений. За такої умови, як роз’яснює ДПС у листі від 10.01.2022 р. № 227/7/99-00-21-03-02-07, 1095 днів — це максимальний строк саме між датою складання податкової накладної та датою реєстрації розрахунку коригування до неї в ЄРПН (а не між датою складання податкової накладної та датою складання розрахунку коригування до неї).

Інші зміни

Платників ПДВ, які надають медичні послуги, деякою мірою можуть стосуватися зміни, внесені до п. 187.10 та п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. До переліку операцій з постачання товарів і послуг, для яких застосовують касовий метод, включено «плату за абонентське обслуговування». ДПС у згаданому листі від 10.01.2022 р. № 227/7/99-00-21-03-02-07 роз’яснила, що під цим терміном варто мати на увазі «платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг». А це означає, що доти, доки споживач не оплатить таких послуг, їх постачальник не має нараховувати податкових зобов’язань і складати податкову накладну. І якщо, приміром, медичний заклад використовує приміщення і отримує від комунальної служби так зване абонентське обслуговування, то очікувати реєстрації в ЄРПН податкової накладної для збільшення податкового кредиту можна тільки після оплати отриманих послуг.

Якщо медичний заклад вирішить зайнятися зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема імпортом товарів, то йому варто звернути увагу на новий п. 68.2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Цим пунктом передбачено, що тимчасово, до 01.01.2037 р., звільняються від оподаткування ПДВ операції з увезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючі, що їх ввозять суб’єкти господарювання, які відповідають критеріям, визначеним цим пунктом, виключно для використання у власній виробничій діяльності та класифікуються за певними товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД. Товарних підкатегорій у цьому пункті не одна сотня, і цілком імовірно, що саме обладнання однієї з цих підкатегорій буде закуплено та ввезено в Україну медичним закладом. Чому б тоді йому не скористатися пільгою, яка дає змогу не платити на митниці «імпортний» ПДВ? Порядок увезення на митну територію обладнання та комплектуючих має визначити Кабмін. Проте якщо вони мають походження із Російської Федерації або ввозяться з окупованої території України, то пільга не застосовується. У разі нецільового використання обладнання та комплектуючих, увезених на митну територію України у пільговому режимі, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена / нарахована на дату виникнення таких податкових зобов’язань, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Для довідки

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Лист від 10.01.2022 р. № 227/7/99-00-21-03-02-07
Зміни в оподаткуванні ПДВ — 2022

Головним управлінням ДПС в областях, м. Києві
Міжрегіональним управлінням ДПС
по роботі з великими платниками податків
Інформаційно-довідковому департаменту ДПС

Державна податкова служба України у зв’язку із набранням чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі — закон № 1914) інформує про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України (далі — ПКУ) з урахуванням внесених змін.

1. Щодо термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних

Законом № 1914 пункт 192.1 статті 192 ПКУ після абзацу першого доповнено новим абзацом, яким передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Таким чином, встановлено чіткі терміни для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування — 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.

Отже, як безпосередньо податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної. При цьому слід враховувати, що розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН виключно до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Наприклад, розрахунок коригування від 01.07.2022 до податкової накладної, складеної 15.08.2019 та зареєстрованої в ЄРПН, може бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше 14.08.2022.

2. Щодо терміну формування податкового кредиту

Законом № 1914 внесено зміни до абзаців четвертого — шостого пункту 198.6 статті 198 ПКУ, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування. При цьому у разі зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН такий термін (365 днів) переривається на період такого зупинення (пункт 198.6 статті 198 ПКУ доповнено абзацом відповідного змісту).

Водночас, якщо у платника податку на дату набрання чинності Законом № 1914 наявні податкові накладні / розрахунки коригування за придбаними товарами / послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми ПДВ за якими не включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі таких податкових накладних / розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування (пункт 80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Наприклад:

якщо станом на 01.01.2022 платником податку не включено до податкового кредиту суму ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, дата складання якої 01.03.2019, то таку суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду лютий 2022 року;
якщо станом на 01.01.2022 платником податку не включено до податкового кредиту суму ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, дата складання якої 01.03.2021, то таку суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду грудень 2022 року.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку за податковими накладними / розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН, які не включені до податкового кредиту через відсутність оплати (компенсації вартості) товарів / послуг, можуть включити до податкового кредиту у звітному періоді, в якому відбулася оплата (компенсація вартості) товарів / послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати (незалежно від того, який термін минув з дати складання такої податкової накладної).

3. Щодо застосування касового методу податкового обліку ПДВ (пункт 187.10 статті 187 та пункт 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ)

3.1. Перелік платників податку, які відповідно до пункту 187.10 статті 187 та пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, доповнено платниками, які нараховують плату за абонентське обслуговування (при здійсненні операцій, визначених зазначеними пунктами).

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування — платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов’язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов’язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

3.2. Період застосування касового методу податкового обліку ПДВ платниками, визначеними пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, а саме які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (починаючи з 01.01.2022 — нараховують плату за абонентське обслуговування), продовжено до 1 січня 2026 року.

Крім того, передбачено можливість складання зведених податкових накладних, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, у разі отримання інших (крім грошового) видів компенсації вартості поставлених (тих, що підлягають постачанню) товарів / послуг.

<…>

Головним управлінням ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, Інформаційно-довідковому департаменту ДПС довести зазначений лист до відома платників податку та забезпечити його врахування при підготовці проєктів індивідуальних податкових консультацій та виконання інших функцій, покладених на підпорядковані підрозділи ДПС.

В. о. першого заступника Голови Владислав БУГАСОВ