Матеріальна допомога та статус неприбутковості

Роз’яснення ДПС України
від 25.11.2021 р. № 4485/ІПК/99-00-21-02-02-06

Згідно із запитом комунального некомерційного підприємства, що є закладом охорони здоров’я та внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр), на виконання обласної програми розвитку охорони здоров’я, затвердженої рішенням обласної ради, в обласному бюджеті передбачено видатки на виплату матеріальної допомоги медичним працівникам та іншому персоналу закладів охорони здоров’я, які були інфіковані коронавірусною хворобою (COVID-19).

У разі отримання комунальним некомерційним підприємством, що є закладом охорони здоров’я, коштів цільового призначення для надання матеріальної допомоги, передбаченої обласною бюджетною програмою за викладеними вище обставинами, і виплати працівникам такого підприємства за їх заявою поставлено такі питання:

1. Чи не призведе проведення зазначених операцій до втрати комунальним некомерційним підприємством статусу неприбуткової організації?

2. Чи включається матеріальна допомога, яка буде надана окремим працівникам закладу охорони здоров’я та має разовий характер, до загального місячного оподатковуваного доходу з відповідним оподаткуванням податком на доходи фізичних осіб та військовим збором та чи передбачено звільнення від оподаткування?

Щодо питання 1

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

<…>

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Тож обов’язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства в статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Слід зазначити, що відповідно до п. 38 частини першої ст. 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів — це суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Отже, якщо в рамках статутної діяльності у законодавчо встановленому порядку комунальним некомерційним підприємством, що є закладом охорони здоров’я, у статусі неприбуткової організації за рахунок коштів цільового призначення за бюджетною програмою проводиться виплата матеріальної допомоги окремим працівникам зазначеного підприємства, які були інфіковані коронавірусною хворобою (COVID-19), то проведення таких операцій не є підставою для виключення такого комунального некомерційного підприємства з Реєстру.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо питання 2

Згідно зі ст. 91 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників.

Крім того, статтею 11 КЗпП передбачено, що на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи укладається колективний договір.

Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів (ст. 10 КЗпП).

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

  • доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
  • сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням пункту 170.7 ст. 170 Кодексу іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону (п.п. «в» п.п. 165.1.4 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
  • інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Оподаткування благодійної допомоги регулюється пунктом 170.7 ст. 170 Кодексу, згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 якого встановлено, що нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 01 січня такого року.

Положення підпункту 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені підпунктом 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

При цьому, благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника — фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку (збору) і оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Разом з тим, якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу, яка носить разовий характер, то така допомога оподатковується податком на доходи фізичних відповідно до норм п. 170.7 ст. 170 Кодексу та військовим збором згідно нормами п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Одночасно зауважуємо, що відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів.

<…>