«Важливо не тільки те, скільки коштів лікарня отримує від НСЗУ, а й як ними розпоряджається керівник», — заступник міністра охорони здоров’я
Механізм дофінансування медичних закладів, які власним коштом були неспроможні платити зарплату медикам — в різних видах існував більше трьох років. За цей час керівники лікарень мали ухвалити управлінські рішення. Однак, частина з них роками не робила жодних кроків до покращення фінансової ситуації закладу. Про це Олексій Яременко повідомив під час зустрічі з керівниками фінансово неуспішних лікарень Львівщини.
За його словами, на початку року близько понад 200 медичних закладів уклали договір з НСЗУ на пакет дофінансування «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги». Однак фінансуванням в рамках пакета скористалася лише половина лікарень. Решта — завдяки якісним управлінським рішенням змогли покращити фінансову ситуацію та не потребують додаткових коштів.
«Дуже часто ми можемо порівняти 2 заклади, з однаковим фінансуванням, однаковою кількістю працівників, однаковими послугами і побачити кардинально різні картини. Хтось вже успішно розвиває лікарню, а хтось роками просить дофінансування у держави. Це зайвий раз доводить, що важливо не тільки те, скільки коштів лікарня отримує від НСЗУ, а й як ними розпоряджається керівник, наскільки він є ефективним менеджером. Насправді є численні виходи з кризової ситуації, можна об'єднатися з іншим більш потужним закладом, або ж розвивати кількість сервісів та платні послуги, законтрактуватися на додаткові пакети та перепрофілювати частину працівників», – зазначив Олексій Яременко
Він також додав, що перші пів року війни, щомісяця всі лікарні гарантовано отримували 1/12 від обсягу річного фінансування, в не залежності від кількості пацієнтів. Для багатьох лікарень це була додаткова можливість покращити фінансове становище.
«До того ж з початком війни, лікарні суттєво скоротили витрати на закупівлю ліків та витратних матеріалів, оскільки більшість з них заходить у якості гуманітарної допомоги. Для деяких закладів це економія в кілька мільйонів гривень на місяць, які вони могли б спрямовувати на виплату зарплат медикам та вихід лікарні із складної економічної ситуації», — додав заступник міністра охорони здоров’я.
Дофінансування неспроможних лікарень Львівщини цьогоріч обійшлося державному бюджету у майже 80 мільйонів гривень.
Найближчими тижнями МОЗ чекає від керівництва кожного неспроможного медичного закладу, чіткий план виходу із ситуації, з фінансовими розрахунками та кроками, які має запровадити лікарня, аби обходитися без додаткового фінансування.
Міністерство, у свою чергу готове допомагати тим лікарням, які матимуть конкретні плани розвитку. Мова йде про навчання працівників щодо удосконалення роботи з ЕСОЗ та забезпечення лікарень обладнанням, яке дозволить законтрактуватися на додаткові пакети із НСЗУ та розширити перелік послуг для пацієнтів.
Джерело: офіційний сайт МОЗ України