У режимі воєнного стану. Строки давності в цивільному і податковому законодавстві

Деякі строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, було продовжено:

•          спочатку на строк дії карантину (п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ);

•          потім — на строк дії воєнного, надзвичайного стану (п. 19 п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ).

Воєнний стан триває, а отже, і надалі продовжено строки, визначені статтями:

•          257 (загальна позовна давність — три роки);

•          258 (спеціальна позовна давність для конкретних ситуацій, перелік яких наведено у статті, — один рік);

•          259 (позовна давність, збільшена за домовленістю сторін);

•          362 (позовна давність в один рік щодо переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності);

•          559 (щодо обчислення строку припинення поруки);

•          681 (позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару);

•          728 (позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування);

•          786 (позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму);

•          1293 (щодо права на оскарження дій виконавця заповіту).

Отже, зупинення строків давності, визначених цивільним законодавством, все ще триває. Натомість щодо податкових строків є нюанси: частину з них відновлено, перебіг інших, як і раніше, зупинено. Докладніше про це — у статті «Перебіг строків відновлено. Як це стосується ЗОЗ?» (№ 8/2023). Тож не втрачаймо пильності та пам’ятаймо, що законодавство навіть під час війни змінюється надзвичайно динамічно.