Трудові відносини під час війни. Про що запитували на вебінарі

Війна змусила мільйони людей покинути робочі місця і переїхати до безпечніших регіонів. Перед роботодавцями постало чимало запитань щодо подальшої долі трудових відносин із працівниками, які не мають можливості працювати, переїхали, не виходять на зв’язок, а також щодо оформлення нових працівників або зміни умов роботи для тих, хто залишився та продовжує працювати. Про особливості, проблеми і перспективи трудових відносин під час війни розповіла експертка з питань оплати праці Світлана Лістрова на вебінарі, організованому та проведеному редакцією журналу «Головний бухгалтер медичного закладу» 12 липня поточного року. Слухачі семінару також отримали відповіді на свої запитання. Далі наведемо одну з таких відповідей. Інші — у журналі «Головний бухгалтер медичного закладу» № 8/2022.

ЗАПИТАННЯ

Працівниця, яка через війну виїхала за межі країни, з березня по червень перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. Після повернення подала заяву щодо основної відпустки у липні. Як правильно розрахувати відпускні? Що робити із тими днями, коли працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати? 

ВІДПОВІДЬ

Право на відпустку без збереження зарплати відповідно до ст. 26 Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон про відпустки) без обмеження її тривалості з’явилося у зв’язку зі введенням воєнного стану, починаючи з 24.03.2022 р., тобто з дати набрання чинності Законом України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136). У част. третій cт. 12 цього Закону прописано: «Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого» част. першою ст. 26 Закону про відпустки.

Отже, зазначену відпустку можна було оформлювати, починаючи з 24 березня 2022 року. До цієї дати можна було оформити відпустку без збереження зарплати на підставі тієї ж ст. 26 Закону про відпустки, але з іншої причини — у зв’язку зі запровадженням КМУ карантину.

Якщо у заяві та наказі була зазначена така підстава як ст. 26 Закону про відпустки і зазначено названі причини, то:

• період такої відпустки без збереження зарплати зараховується до стажу для надання щорічної основної відпустки;
• дні такої відпустки без збереження зарплати виключаються із розрахункового періоду під час обчислення середньої зарплати для оплати відпустки.

Такий підхід відповідає вимогам:

• част. першої ст. 9 Закону про відпустки (щодо зарахування стажу для відпустки);
• абзацу шостого п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (щодо виключення з розрахункового періоду тих періодів, протягом яких працівник не працював і за ним не зберігалася зарплата у випадках, передбачених законодавством). 

Норми нового закону діють тимчасово тільки з моменту набрання ним чинності і до скасування воєнного стану, до попередніх періодів вони не застосовуватимуться.

Світлана Лістрова, експертка з питань оплати праці