«Медична сфера досягла золотого стандарту закупівель», — гендиректор ДП «Медичні закупівлі України»

Спроби відкотити назад або хоча б пригальмувати медичну реформу, яка зі змінною швидкістю впроваджується в Україні з 2017 року, не припиняються. Останнім часом здається, що медреформа якщо не стагнує, то принаймні розгублено завмерла. З початком повномасштабної війни викликів побільшало. А от візіонерів біля керма, здатних розробляти зрозумілі покрокові плани, куди і як саме рухатись українській системі охорони здоров’я під час і після війни, бракує.

Хоча це — про формування політики. Завдання ж однієї з ключових інституцій реформи — державного підприємства «Медичні закупівлі України» (МЗУ) — її реалізовувати. І з цим воно, як видається, загалом справляється. Є чимало значних досягнень. Є й прикрі помилки, наприклад несвоєчасна і недостатня закупівля онкопрепаратів торік. Сподіваємося, ситуація в майбутньому не повториться.

З генеральним директором «Медзакупівель» Едемом Адамановим ZN.UA розмовляло про досягнення, виклики і плани держпідприємства як на наступний рік, так і на найближчу перспективу — про збір потреб лікарень, централізовані закупівлі, оцифровку та автоматизацію процедур, а також про контроль за якістю ліків, медичних товарів та автомобілів.

— Пане Едеме, що у нас зараз із медреформою? Стагнація чи розвиток?

— Створення Національної служби здоров'я України (НСЗУ) і «Медичних закупівель України» — це точки неповернення. Після того, як ці інституції відбулися, відкотити реформу назад уже неможливо. Я дуже радий, що Нацагентство з питань запобігання корупції бере за приклад для інших центральних органів виконавчої влади наш закупівельний досвід. Адже медична сфера досягла золотого стандарту закупівель, коли формування і реалізація політики розділені між різними установами.

Із кожним роком ми беремо на себе закупівлю дедалі більшої кількості медичних товарів. Це дало змогу державі відмовитися від послуг міжнародних закупівельних організацій, таких як UNDP, Crown Agency, UNICEF. Нам делегували навіть закупівлю вакцин від кору, паротиту і краснухи, поліомієліту, а також дифтерії та правця.

Єдине, ми не купуємо товарів за напрямами «Громадського здоров'я»: АРВ-препаратів (для ВІЛ/СНІД), ліків від туберкульозу та тестів для виявлення цих хвороб. Щоб зменшити навантаження на наш держбюджет, міжнародні донори закуповують і постачають Україні ці товари безкоштовно.

У цілому медреформа дуже корелює з реформою публічних закупівель. З початком повномасштабного вторгнення було дуже важливо правильно та оперативно перезапустити процеси, що були зруйновані. Я радий, що до кінця 2022 року законодавство стало більш-менш сталим, бо на початку повномасштабної війни воно постійно змінювалося.

— Що було найбільшим викликом для МЗУ за цей час?

— З початком повномасштабної війни ми стикнулися із багатьма викликами: розірвані логістичні маршрути, нестабільний курс, додаткові потреби в закупівлях тощо. Зокрема, з’явилася ініціатива президента України UNITED24, за якою МЗУ купують необхідне медичне обладнання для лікарень. Ми розуміли: щоб ефективно виконувати свою роботу в нових умовах, нам потрібно оцифрувати та автоматизувати наші бізнес-процеси.

Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за безоплатний доступ і допомогу з інтеграцією глобальної закупівельної платформи SAP Ariba. Вона розширила наш доступ до постачальників з усього світу і дала можливість здійснювати ще швидші та більш конкурентні закупівлі. Наприклад, саме завдяки цій системі ми буквально за кілька днів знайшли канадського постачальника, у якого придбали броньований евакуаційний транспорт. Зараз завдяки SAP Ariba для нас не буде проблемою купувати навіть тисячі позицій протягом року.

— Як відбувається постачання ліків під час війни? У чому особливості цього процесу?

— У перші тижні повномасштабного вторгнення було складно. Але станом на сьогодні ми вже налаштували процеси, логістику та готові до будь-яких ситуацій. У різних куточках Київської області у нас є кілька складів, де ми зберігаємо ліки. Усі маршрути працюють, є паливо, є вантажівки з рефрижераторами тощо.

До повномасштабної війни ліки постачалися переважно літаками в аеропорт «Бориспіль», далі вони розмитнювалися та їхали на наш склад. Сьогодні майже всі медичні товари ми отримуємо вантажівками через кордон із Польщею. Цей процес можливо передбачити, а отже, запланувати і розрахувати, щоб усе приїхало вчасно.

Крім того, ми розвозимо ліки майже щодня невеликими партіями, щоб уникнути дефіциту препаратів у лікарнях. Усі вони нині також забезпечені генераторами. Тож заклади охорони здоров’я зможуть зберігати ліки належним чином і подавати інформацію про залишки у наші системи.

— Як ви переконуєтеся в якості закуплених ліків і медтоварів? Що у нас зараз із Держлікслужбою? Є чимало нарікань на неякісні ліки.

— Ми не отримували жодних нарікань щодо якості придбаних нами медичних товарів. Можливо, скарги стосуються роздробу. Усе, що ми отримуємо на склад, проходить внутрішній контроль якості як від Держлікслужби, так і від нашого логістичного партнера. На першому етапі перевіряються цілісність упаковки, пакування, документація, термодатчики (чи не був при транспортуванні порушений температурний режим) тощо.

Якщо ліки доставлені з країн без суворої регуляторної політики, їхні зразки також направляються на лабораторний аналіз, за результатом якого Держлікслужба надає висновок про якість. Йдеться про всі держави, крім країн — членів ЄС, Великої Британії, США, Канади, Швейцарії, Нової Зеландії, Австралії, Японії, Ізраїлю. Тільки у випадку його успішного проходження препарати випускаються в обіг.

Далі постає питання, як зберігаються ліки після доставки в лікарню. Не секрет, що, на жаль, не в усіх лікарнях є спеціальні склади, холодові кімнати. Інколи препарати зберігають у звичайних підсобках, і це може вплинути на їхню якість.

Повний текст інтерв’ю тут.

Джерело: Дзеркало тижня, 01.11.2023