Платні послуги бюджетного ЗОЗ. Застаріла формальність чи економічна доцільність?

Визначення вартості медичних послуг — річ непроста. Надто, коли йдеться про послуги, які бюджетні ЗОЗ надають за плату стороннім особам (тобто особам, які не мають підстав для отримання безоплатної допомоги в цих закладах). У законодавстві є низка вимог та обмежень щодо діяльності таких ЗОЗ. Передусім саме як до бюджетних установ, а вже потім — як до закладів охорони здоров’я. Визначаючи вартість платних медичних послуг, зазначені ЗОЗ мають зважати на ці вимоги та обмеження. Проте навіть дотримання вимог законодавства не завжди рятує від претензій з боку перевіряльників. Тоді доводиться шукати захисту в суді. Описаний далі випадок включено до збірки «Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у спорах, пов’язаних зі здійсненням державного фінансового контролю. Рішення, унесені до ЄДРСР, за період із 1 січня 2020 року по 1 вересня 2022 року», а цікавий він тим, що у протистоянні застарілої формальності (якої дотримувало ЗОЗ) та економічної доцільності (якою керувалися перевіряльники) перемогла перша.